Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічних подій для всього людства...

Резолюция 60/7, принятая Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций, "Память о Холокосте"

Генеральная Ассамблея, подтверждая Всеобщую декларацию прав человека ( 995_015 ) (1), в которой провозглашается, что каждый человек должен обладать всеми правами и всеми свободами, изложенными в ней, без какого бы то ни было различия, как то в отношении расы, религии или иного положения,ссылаясь на статью 3 Всеобщей декларации прав человека ( 995_015 ), где говорится, что каждый человек имеет право на жизнь, на свободу и на личную неприкосновенность, ссылаясь также на статью 18 Всеобщей декларации прав человека ( 995_015 ) и статью 18 Международного пакта о гражданских и политических правах ( 995_043 ) (2), согласно которым каждый человек имеет право на свободу мысли, совести и религии.... читати далі >>>
(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Міжнаро́дний де́нь па́м'яті жертв Голокос́ту — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей. "Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Міжнародний день пам'яті жертв голокосту.  Історія Голокосту

Голокост - давно усталений термін, який означає масове знищення нацистами єврейського населення Європи (в перекладі з грецької це слово означає "цілопалення", інше значення - катастрофа). У 1933-1945 роках систематичним переслідуванням піддалися 60 відсотків єврейського населення Європи. На території колишнього Радянського Союзу загинуло близько двох мільйонів 900 тисяч чоловік єврейської національності. Відомо, що майже стільки ж чоловік єврейської національності пережило окупацію, скільки і загинуло... читати далі >>>
(джерело: сайт "Наша краса")

Як голокост став «Голокостом». Голокост як трагедія

Зміни у прогресистському наративі, а разом із ним і в суспільній думці сталися у 1970-х роках. Суспільна реакція на війну у В’єтнамі, студентські та кольорові рухи в Європі та США, оприлюднення фактів масової колаборації жителів європейських країн з нацизмом у воєнні роки – події, за якими стоїть покоління народжених після війни, вплинули також на усвідомлення Голокосту. Тоді вперше Голокост почав сприйматися як унікальна, історично безпрецедентна подія на шкалі злодіянь, що не траплялася до того. Голокост постав як сакральне зло, що нагадує травму такого масштабу і жаху... читати далі >>>

(джерело: газета "Тиждень")
Ґетто й акції Голокосту в Україні

Один із найважливіших напрямів гітлерівського терору в роки війни визначався расистською теорією нацистів. Винищення «неповноцінних» народів та етнічних груп стало основною лінією політики Берліна на Сході Європи. Україна поряд з іншими європейськими державами стала жахливим полігоном нацистського конвеєру смерті. «Акції зачисток», які проводили айнзатцгрупи після вступу німецьких військ, першими на території України відбулися на Галичині. У Львові особливі команди «4-А» та «4-Б» вдалися до погромів та арештів у перші дні після окупації. Звинувативши в загибелі в’язнів радянських тюрем комуністів і євреїв, вони викликали сплеск юдофобії у певної частини населення міста. Протягом тижня у Львові внаслідок погромів, ініційованих нацистами, було вбито 6 тис. євреїв... читати далі >>>
(джерело: музей "Територія Терору")

Голокост і колабораціонізм

Роль місцевого не єврейського населення окупованих Німеччиною територій в процесі холокосту була неоднозначною. Тисячі місцевих жителів служили у допоміжній поліції, створеної окупантами і брали участь в охороні гетто, конвоюванні євреїв до місця вбивств і в самих вбивствах. Місцева поліція здійснювала відправку євреїв у табори смерті на територіях, контрольованих режимом Віші у Франції, у Словаччині, в Угорщині. Багато місцевих жителів доносили окупантам на те, де переховуються євреї. Багато місцевих жителів привласнювали собі майно убитих євреїв, вселялися в їхні оселі. Нарешті, були випадки, коли місцеві жителі самі розправлялися з євреями, без безпосередньої участі окупантів. У Хорватії вбивства євреїв також здійснювалися без безпосередньої німецької участі. У той же час чимало місцевих жителів-неєвреїв рятували євреїв, ризикуючи свободою і життям... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Освенцим. Як жили та вмирали в'язні найвідомішого концтабору Третього Рейху

27 січня 1945-го війська 1-го Українського фронту звільнили концентраційний табір "Аушвіц-Біркенау". Перед очима визволителів постала страшна картина кинутої похапцем "фабрики смерті". Молодий студент Тадеуш Ужінскі прибув в першому ешелоні з ув'язненими. Функціонувати концтабір "Аушвіц-Біркенау" в польському місті Освенцимі почав в 1940 році, як табір для польських політв'язнів. Першими в'язнями стали 728 поляків з в'язниці в Тарнові. На момент заснування в таборі було 20 будівель - колишні польські військові казарми. Частину з них переобладнали для масового утримання людей. Також було додатково побудовано ще 6 корпусів. Середня кількість в'язнів коливалася в межах 13-16 тисяч чоловік, а в 1942 році досягла 20 тисяч... читати далі >>>

(джерело: сайт "Експрес ТV")

Інститут вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження»)

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження») – перший національний центр з вивчення історії Голокосту. Історія створення Інституту «Ткума» бере свій початок у 1999 році. Тоді було зареєстровано Науково-просвітницький Центр «Ткума» («Відродження»). ЦІЛІ Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»: - Формування провідного наукового центру з вивчення Голокосту в Україні. - Створення передового навчально-методичного центру для педагогів. - Подальший розвиток просвітницької системи з проблем єврейської історії та історії Голокосту. - Організація міжнаціонального, міжрелігійного, міжконфесійного діалогу. НАПРЯМКИ роботи Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»: - Науково-дослідницькі програми; - Освітні програми та просвітницька діяльність; - Видавництво наукової та навчально-методичної літератури з історії євреїв України та Голокосту. Інститут «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції та методологічні семінари з історії Голокосту та проблем міжнаціональних відносин спільно з українськими науковими інституціями, а також зі своїми партнерами з Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США тощо. Інститут «Ткума» видає монографії, збірки документів та статей, альбоми фотографій та ін. у рамках академічної серії «Українська бібліотека Голокосту», науковий журнал «Проблеми вивчення Голокосту». До складу Міжнародної академічної ради «Ткума» входять відомі вчені з різних країн світу... читати далі >>>
(джерело: сайт "Інститут вивчення Голокосту «Ткума» ")

Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»

Офіційна церемонія відкриття Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулася у жовтні 2012 року. Вже за перші місяці роботи експозицію відвідало більше двадцяти п’яти тисяч чоловік. Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» розкриває основні тенденції та явища розвитку єврейської культури на території України. При цьому велику увагу звертає на історію єврейської громади Катеринослава – Дніпропетровська, її відродження в наші дні. У Музеї також працює інформаційний центр, де можна отримати опис експозиції, ознайомитися з літературою з історії євреїв України та Голокосту... читати далі >>>
(джерело: сайт "Простір. Музеї")