Ми разом із тими, хто пережив страждання, черпаємо натхнення в їхній боротьбі. Наш обов'язок - пам'ятати про жертви, що загинули, шанувати тих, хто ви­жив, і зміцнювати зусил­ля всього людства заради порозуміння і справедливості.

Резолюция 60/7, принятая Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций, "Память о Холокосте"

Генеральная Ассамблея, подтверждая Всеобщую декларацию прав человека ( 995_015 ) (1), в которой провозглашается, что каждый человек должен обладать всеми правами и всеми свободами, изложенными в ней, без какого бы то ни было различия, как то в отношении расы, религии или иного положения,ссылаясь на статью 3 Всеобщей декларации прав человека ( 995_015 ), где говорится, что каждый человек имеет право на жизнь, на свободу и на личную неприкосновенность, ссылаясь также на статью 18 Всеобщей декларации прав человека ( 995_015 ) и статью 18 Международного пакта о гражданских и политических правах ( 995_043 ) (2), согласно которым каждый человек имеет право на свободу мысли, совести и религии.... читати далі >>>

(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту - 27 січня, понеділок

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!читати далі >>>

(джерело: сайт "Ділова Мова")

Сьогодні світ відзначає День пам'яті жертв Голокосту. Методичні матеріали

Що таке Голокост: Голокост - це геноцид єврейської раси в роки Другої світової війни. Він досяг неймовірного розмаху. Холокосту піддалися понад 6 млн євреїв. Чому День пам'яті жертв Голокосту відзначають 27 січня: Саме 27 січня 1945 року Червона армія визволила перший і найбільший гітлерівський концтабір Аушвіц (польська назва - Освенцім). Тільки тут, в 70 км від Кракова, за роки війни - з 41-го по 45-й - було вбито більше 1,4 млн осіб, з яких 1,1 млн були євреями. На момент звільнення радянськими солдатами в концтаборі містилися 3 тис. євреїв. Саме цей табір вважається головним символом Голокосту. Встановлення Дня пам'яті жертв Голокосту: Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року в резолюції 60/7. Ініціаторами виступили шість країн: Ізраїль, Україна, Росія, Канада, Австралія і США. Співавторами були ще 90 країн. Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити і проводити освітні програми, щоб уроки Голокосту назавжди збереглися в пам'яті наступних поколінь і сприяли запобіганню актів геноциду в майбутньому. Вперше День пам'яті жертв Голокосту провели 27 січня 2006 року... читати далі >>>
(джерело: сайт "Уніан")

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: історичні факти трагедії

27 січня у всьому світу відзначається День пам’яті жервт Голокосту. Саме в цей день у 1945 році було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Історія вшанування: "Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна". Ці слова належать колишньому в’язню Освенцима Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році – лауреатом Нобелівської премії миру. Попри те, що Голокост відбувся у 1933-1945 роках, вшанування пам’яті жертв цих трагічних подій розпочалося лише у ХХІ столітті, коли Генеральна Асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла резолюцію № 60/7. Починаючи з 2012 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру" Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається і в Україні... читати далі >>>
(джерело: сайт "Канал 24")

Як голокост став «Голокостом». Голокост як трагедія

Зміни у прогресистському наративі, а разом із ним і в суспільній думці сталися у 1970-х роках. Суспільна реакція на війну у В’єтнамі, студентські та кольорові рухи в Європі та США, оприлюднення фактів масової колаборації жителів європейських країн з нацизмом у воєнні роки – події, за якими стоїть покоління народжених після війни, вплинули також на усвідомлення Голокосту. Тоді вперше Голокост почав сприйматися як унікальна, історично безпрецедентна подія на шкалі злодіянь, що не траплялася до того. Голокост постав як сакральне зло, що нагадує травму такого масштабу і жаху... читати далі >>>

(джерело: газета "Тиждень")

Голокост – це спільна трагедія людей усіх національностей в Україні

Фотографія 1944 року. На ній частина Бабиного Яру на околиці Києва, в якій виявили тисячі тіл цивільних осіб, убитих нацистами. У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів ОУН. Київ – Від розстрілів у Бабиному Яру в Києві та Янівському концтаборі у Львові – до створення «конвеєрів смерті» в Аушвіці й Майданеку. Це технології Голокосту, які у роки Другої світової війни використали нацисти, знищивши близько 6 мільйонів осіб. Як не забути трагедію, як передати пам'ять про Голокост та інші геноциди, котрі прокотились територією України у ХХ сторіччі, нинішньому і прийдешнім поколінням? У роки «Великої катастрофи» (Шоа), як ще називають Голокост, нацистська окупаційна влада знищила в Україні понад півтора мільйони євреїв... читати далі >>>
(джерело: сайт "Радіо Свобода")

Голокост і колабораціонізм

Роль місцевого не єврейського населення окупованих Німеччиною територій в процесі холокосту була неоднозначною. Тисячі місцевих жителів служили у допоміжній поліції, створеної окупантами і брали участь в охороні гетто, конвоюванні євреїв до місця вбивств і в самих вбивствах. Місцева поліція здійснювала відправку євреїв у табори смерті на територіях, контрольованих режимом Віші у Франції, у Словаччині, в Угорщині. Багато місцевих жителів доносили окупантам на те, де переховуються євреї. Багато місцевих жителів привласнювали собі майно убитих євреїв, вселялися в їхні оселі. Нарешті, були випадки, коли місцеві жителі самі розправлялися з євреями, без безпосередньої участі окупантів. У Хорватії вбивства євреїв також здійснювалися без безпосередньої німецької участі. У той же час чимало місцевих жителів-неєвреїв рятували євреїв, ризикуючи свободою і життям... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Освенцим. Як жили та вмирали в'язні найвідомішого концтабору Третього Рейху

27 січня 1945-го війська 1-го Українського фронту звільнили концентраційний табір "Аушвіц-Біркенау". Перед очима визволителів постала страшна картина кинутої похапцем "фабрики смерті". Молодий студент Тадеуш Ужінскі прибув в першому ешелоні з ув'язненими. Функціонувати концтабір "Аушвіц-Біркенау" в польському місті Освенцимі почав в 1940 році, як табір для польських політв'язнів. Першими в'язнями стали 728 поляків з в'язниці в Тарнові. На момент заснування в таборі було 20 будівель - колишні польські військові казарми. Частину з них переобладнали для масового утримання людей. Також було додатково побудовано ще 6 корпусів. Середня кількість в'язнів коливалася в межах 13-16 тисяч чоловік, а в 1942 році досягла 20 тисяч... читати далі >>>

(джерело: сайт "Експрес ТV")

Трагедія Голокосту : історія українки, яка врятувала єврейських дівчаток від смерті 

"АРІЙСЬКА РАСА" ТА АНТИСЕМІТИЗМ: Лідер Третього рейху Німеччини Адольф Гітлер пропагував серед населення псевдотеорію про арійську расу, яка є рушійною нацією у розвитку світу. Буцімто лише арійці (до них відносили мешканців Скандинавії, Ісландії, Північної Німеччини) були, є і будуть кращими за інші "меншовартісні" народи. Вважалося, що для зовнішнього виду арійців є характерним стрункість, високий ріст, вузьке обличчя і довгий череп. Колір шкіри арійців – рожево-білий, крізь неї відсвічує кров. Шкірі арійців не шкодить опромінення сонця. У них густе волосся, у чоловіків – пишна борода. Колір волосся зазвичай світлий, з варіаціями від зовсім білих до жовтуватих і золотистих. Проте наукою вже давно доведено, що немає на планеті Земля такої людини, яка була б "чистокровною". Навіть головний прибічник цієї теорії Гітлер мав у ДНК групу E1b1b1 (Північна Африка та Західна Азія)... читати далі >>>
(джерело: сайт "5 канал")

Інститут вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження»)

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження») – перший національний центр з вивчення історії Голокосту. Історія створення Інституту «Ткума» бере свій початок у 1999 році. Тоді було зареєстровано Науково-просвітницький Центр «Ткума» («Відродження»). ЦІЛІ Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»: - Формування провідного наукового центру з вивчення Голокосту в Україні. - Створення передового навчально-методичного центру для педагогів. - Подальший розвиток просвітницької системи з проблем єврейської історії та історії Голокосту. - Організація міжнаціонального, міжрелігійного, міжконфесійного діалогу. НАПРЯМКИ роботи Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»: - Науково-дослідницькі програми; - Освітні програми та просвітницька діяльність; - Видавництво наукової та навчально-методичної літератури з історії євреїв України та Голокосту. Інститут «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції та методологічні семінари з історії Голокосту та проблем міжнаціональних відносин спільно з українськими науковими інституціями, а також зі своїми партнерами з Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США тощо. Інститут «Ткума» видає монографії, збірки документів та статей, альбоми фотографій та ін. у рамках академічної серії «Українська бібліотека Голокосту», науковий журнал «Проблеми вивчення Голокосту». До складу Міжнародної академічної ради «Ткума» входять відомі вчені з різних країн світу... читати далі >>>
(джерело: сайт "Інститут вивчення Голокосту «Ткума» ")

Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»

Офіційна церемонія відкриття Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулася у жовтні 2012 року. Вже за перші місяці роботи експозицію відвідало більше двадцяти п’яти тисяч чоловік. Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» розкриває основні тенденції та явища розвитку єврейської культури на території України. При цьому велику увагу звертає на історію єврейської громади Катеринослава – Дніпропетровська, її відродження в наші дні. У Музеї також працює інформаційний центр, де можна отримати опис експозиції, ознайомитися з літературою з історії євреїв України та Голокосту... читати далі >>>
(джерело: сайт "Простір. Музеї")